У Донеччині загинув капітан поліції Сергій Мовчун. Він служив у новоствореному батальйоні поліції спеціального призначення й прибув на позиції після тривалого навчання. Родина дізналася про його смерть 13 серпня після тривалих пошуків і трьох тижнів очікування, коли минуло повідомлення про зникнення безвісти в районі Торецька.
Походження та родина
Сергій народився в селі Неньковичі на Рівненщині. Він зростав у великій сім'ї серед двох старших братів. У шлюбі з Оксаною вони жили з 2006 року. У подружжя троє дітей: Марія (18 років), Олександр та Анастасія. Родина збудувала власний дім, де формувалися звички, захоплення та спогади, які тепер залишаються для близьких найціннішим надбанням.
Служба та підготовка
Протягом 17 років Сергій працював у правоохоронних органах. Його шлях проходив через кілька посад:
- дільничний інспектор;
- служба в секторі патрульної поліції;
- робота в черговій частині;
- на початку літа 2024 року — вступ до батальйону поліції спеціального призначення, де він став інспектором взводу.
Колеги по службі відзначали його готовність до роботи та відповідальність під час підготовки. Він пройшов річний курс підготовки перед відрядженням до Донеччини.
Останні дні на фронті
У серпні минулого року родина отримала останні повідомлення від Сергія. Дружина пригадує, що їхній останній тривалий контакт припав на 12 серпня, коли він надіслав фото та короткі повідомлення. Наступного ранку зникнення було помічене поблизу Торецька.
«Тато сказав, що йде захищати нас», — згадує його 18‑річна донька Марія.
За інформацією з оточення, капітан загинув внаслідок ворожого нападу. Товариші по службі ризикували життям та працювали під обстрілами, щоб повернути його тіло. Вони витягли його в складних погодних умовах — у тумані та під дощем, коли активність противника залишалася високою.
Спогади товаришів
Серед побратимів Сергія його знали під позивним «Яшка», що похідне від по батькові Якович. Колеги називали його відважним і товариським, який дбав про людей поруч: наприклад, ділився водою тоді, коли її було мало на позиціях.
Побратим із позивним «Череп» розповідає, що Сергій був не лише боєць, а й друг, який завжди намагався підтримати співслужбовців. Він часто згадував сім’ю і ділився спогадами про дружину та дітей.
Що залишається родині
Дружина Оксана й діти зіштовхнулися з тривалим періодом невизначеності: три тижні вони жили надією, що чоловік і батько повернеться. Тепер родина розпоряджається похоронними та соціальними питаннями, що виникають після загибелі військовослужбовця-поліцейського.
| Параметр | Дані |
|---|---|
| Ім’я | Сергій Мовчун |
| Походження | с. Неньковичі, Рівненська область |
| Родина | дружина Оксана, діти Марія, Олександр, Анастасія |
| Служба | 17 років у поліції; інспектор взводу батальйону спецпризначення |
| Дата загибелі | 13 серпня |
| Місце інциденту | район Торецька, Донецька область |
Смерть капітана Мовчуна знову нагадує про ціну, яку платять родини та громади на Донеччині. Для його близьких найближчі тижні стануть часом оформлення матеріальної допомоги, поховання та пам’яті. Для колег — ще одна втрата серед тих, хто щоденно виконує завдання в умовах бойових дій.
Місцеві органи та правоохоронні структури, які опікуються питаннями підтримки родин загиблих, традиційно надають допомогу у вирішенні юридичних та соціальних процедур. Конкретні кроки для родини Мовчунів наразі координуються з відповідними службами.
