Чому ці книжки важливі для Маріуполя
Після повномасштабного вторгнення з’явилася велика кількість видань, що документують життя Маріуполя під час бойових дій і нагадують про довоєнне минуле міста. Це — спогади очевидців, щоденники маріупольців, фотохроніки та репортажі журналістів і документалістів. Такі книжки виконують кілька функцій: вони фіксують хроніку подій, дають свідчення про злочини під час бойових дій і зберігають особисті історії для майбутніх поколінь.
Характер видань і кілька прикладів
У підбірці — як особисті щоденники, так і документальні проєкти з фотографіями. Серед авторів і видань, згаданих у матеріалі:
- «Маріуполь. Надія» — щоденникові записи та спогади журналістки Надії Сухорукової; у виданні використано ілюстрації маріупольського художника Данііла Немировського.
- «Щоденник Катерини Савенко» — Збірка щоденникових нотаток про перший місяць блокади, видана окремою книжкою під назвою «Маріуполь. Перший місяць блокади».
- Книга Макса Грабовського — «Маріуполь. Перший місяць блокади»; автор, який до війни працював у медіа, описує особисті спостереження з 22 лютого по 24 березня 2022 року і використовує фото з власного архіву.
- «Облога Маріуполя» Євгена Малолєтки — фотодокументація перших двадцяти днів відкритої фази війни; у книжці зафіксовано сцени на вулицях, у підвалах та лікарнях.
- «Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь» Євгена Шишацького — репортажна історія від кореспондента родом із Маріуполя.
Що фіксують видання
Книжки різняться за формою та підходом, але спільно вони дають ширшу картину подій у місті:
- особисті переживання та щоденникові записи мешканців, які вели хроніку в режимі реального часу;
- фоторепортажі, що документують наслідки боїв і життя людей у підвалах та тимчасових укриттях;
- журналістські й репортерські тексти, які намагаються систематизувати факти та хронологію подій.
«Ці свідчення важливі, бо вони не дають забути — а відтак роблять неможливим заперечення пережитого», — такою є цінність подібних видань для громади.
Таблиця: приклади книжок і їхні характерні ознаки
| Книжка | Автор | Основна риса |
|---|---|---|
| «Маріуполь. Надія» | Надія Сухорукова | Щоденникові записи журналістки, ілюстрації Данііла Немировського |
| «Маріуполь. Перший місяць блокади» | Катерина Савенко / Макс Грабовський | Щоденники та репортажні записи про перший місяць блокади, фото автора |
| «Облога Маріуполя» | Євген Малолєтка | Фотохроніка перших 20 днів відкритої фази війни |
| «Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь» | Євген Шишацький | Журналістський репортаж про повернення автора в окуповане місто |
Локальні наслідки та значення для жителів
Для мешканців Маріуполя такі книжки — джерело локальної пам’яті. Вони допомагають:
- зберегти індивідуальні спогади про пережите;
- підтримувати історичну свідомість громади;
- надавати матеріальні докази подій, важливі для досліджень і правозахисних розслідувань.
В умовах, коли багато архівів і приватних записів були втрачені чи пошкоджені, опубліковані книжки стають ще важливішими: вони акумулюють свідчення різних людей, можуть стати джерелом для наукових і юридичних аналізів, а також допомагають наступним поколінням зрозуміти, що сталося з містом і його мешканцями.
Збереження таких текстів і фотографій — частина відновлення міської ідентичності після травм, завданих війною. Книжки про Маріуполь не лише інформують, а й фіксують право міста на свою історію.
