Що заявили в департаменті освіти
У Луцькій громаді педагогам, класним керівникам і директорам шкіл заборонено вимагати або просити гроші в батьків. Про це заявив директор департаменту освіти Луцької міської ради Віталій Бондар в інтерв’ю медіагрупі «Вечірній Луцьк». Посадовець стверджує, що приблизно протягом чотирьох років до міського департаменту не надходили скарги на систематичні батьківські збори коштів у школах громади.
За словами Бондара, окремі випадки все ж можуть виникати. Однак він наголошує: такі ініціативи не мають бути рішенням адміністрації школи чи педагогів. У департаменті виходять із того, що потреби закладів освіти мають забезпечуватися коштом місцевого бюджету. Якщо певну річ не можуть придбати одразу, її, як пояснив чиновник, мають закупити пізніше.
«Категорично не можна, і заборонено. Я на кожній нараді наголошую керівникам: сьогодні не маємо – завтра купимо за місцевий бюджет».
Йдеться про «фонд класу» та потреби кабінетів
Під час розмови порушили питання коштів на підручники, книжки, облаштування класів, а також так званих «фондів класу» і «фондів школи». Бондар сказав, що ще на посаді директора школи виступав проти практики, коли працівники закладу звертаються до батьків із проханням оплатити спільні потреби. Цю позицію він, за його словами, озвучував і вчителям, і батькам.
Водночас керівник міського департаменту визнав, що батьки іноді самі вирішують зібрати кошти на певні речі. Серед прикладів у розмові згадували обладнання для класу — зокрема дошку, мультимедійний комплекс, стільці, кондиціонер або кулер. У таких випадках, за словами посадовця, йдеться не про вимогу школи, а про ініціативу батьківської групи.
| Ситуація | Позиція, озвучена директором департаменту |
|---|---|
| Працівники школи просять гроші | Такі збори заборонені |
| Батьки самостійно пропонують придбати річ | Посадовець називає це їхньою ініціативою |
| Закладові бракує обладнання | Потребу мають забезпечити коштом міського бюджету |
Як відрізняють вимогу від добровільної ініціативи
Віталій Бондар пояснив, що в класах зазвичай є один або двоє батьків, які можуть запропонувати придбати необхідне спільним коштом. Якщо інші родини погоджуються, вони починають збір. Саме цю ситуацію чиновник відокремлює від випадків, коли гроші просить педагог, класний керівник або директор.
Для батьків така різниця має практичне значення. З одного боку, вони можуть добровільно підтримати ініціативу, якщо вважають її потрібною. З іншого — за заявою департаменту, відмова родини від участі не повинна впливати на ставлення до дитини чи на її навчання. У наданому інтерв’ю не повідомляли про окремий порядок подання скарг або про конкретні випадки, за якими міськрада застосовувала дисциплінарні заходи.
- Педагогам і керівникам шкіл не можна ініціювати збір коштів із батьків.
- Батьківські ініціативи, за словами посадовця, можуть виникати окремо від адміністрації.
- Закупівлі для шкіл департамент пов’язує з фінансуванням із місцевого бюджету.
Що це означає для шкіл Луцької громади
Заява директора департаменту стосується насамперед організації взаємодії між адміністраціями закладів, педагогами та батьківськими колективами. Міська влада декларує, що відсутність певного обладнання не може бути підставою для обов’язкового збору коштів із родин. Водночас остаточне рішення про добровільну допомогу батьків, як випливає зі слів Бондара, залишається в межах їхньої власної ініціативи.
Посадовець також наголосив, що повторює цю вимогу керівникам шкіл під час робочих нарад. За його словами, головний орієнтир для закладів — не перекладати фінансування освітніх потреб на батьків, а звертатися до міста. Водночас твердження про відсутність скарг і пояснення щодо добровільних зборів є позицією директора департаменту, озвученою в інтерв’ю медіагрупі «Вечірній Луцьк».