На деокупованій Херсонщині внаслідок постійних російських обстрілів пошкоджено або зруйновано понад 250 зерносховищ, і, за повідомленням Херсонської обласної військової адміністрації, в області не залишилося вцілілих елеваторних потужностей. Це означає, що зібраний врожай неможливо зберігати в межах регіону, а агропромислові підприємства змушені організовувати вивезення зерна в інші області.
Транспортний тиск і логістичні наслідки
Відсутність елеваторів істотно змінює логістику зерна. За даними ОВА, сільгоспвиробники вже власним коштом перевезли понад 70 000 тонн продукції за межі області. Загалом потреба у вивезенні перевищує 60 000 тонн додатково, при цьому для вивезення щонайменше половини цього обсягу фермерам не вистачає транспортних засобів. Регулярні обстріли та відмова частини перевізників працювати в прифронтовій зоні також спричинили стрімке підвищення цін на транспортування.
- Пошкоджено або зруйновано: понад 250 зерносховищ.
- Перевезено власним коштом: понад 70 000 тонн зерна.
- Додаткова потреба у вивезенні: більше ніж 60 000 тонн.
- Проблеми: брак вантажних машин, відмова перевізників працювати в прифронтовій зоні, підвищення вартості перевезень.
Які рішення пропонують і чого очікувати
Херсонська ОВА спільно з Урядом України, Мінагрополітики та міжнародними донорами працює над механізмом компенсації логістичних витрат. Серед ключових варіантів, які розглядаються:
- забезпечення господарств додатковим вантажним транспортом;
- пряме відшкодування коштів за вже здійснені перевезення;
- фінансування майбутніх рейсів для вивезення зерна у безпечніші регіони.
Ці заходи мають компенсувати операційні витрати аграріїв і знизити ризики втрати врожаю. Водночас технічне відновлення елеваторної інфраструктури — процес довготривалий і ресурсозатратний. Поки що вирішення питання зберігання зерна покладається на переміщення продукції в інші області та на тимчасові логістичні операції.
Вплив на ринок перевезень і фермерів
Знищення локальних елеваторів означає зростання попиту на далекі автоперевезення й тимчасове перенасичення логістичних коридорів у напрямках з безпечнішими потужностями зберігання. Для регіональних перевізників це створює додаткові прибуткові можливості, але також і підвищену експлуатаційну навантаженість, ризики через безпеку руху та необхідність довших рейсів. Для фермерів — додаткові витрати та оперативні складнощі при пошуку надійних маршрутів і партнерів для перевезення.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Зруйновані/пошкоджені зерносховища | понад 250 |
| Вивезено власним коштом | понад 70 000 тонн |
| Потреба у додатковому вивезенні | понад 60 000 тонн |
Оскільки здебільшого йдеться про тонни продукції, які потребують спеціалізованого обладнання для навантаження, транспортування й зберігання, відновлення повноцінної логістики потребуватиме часу та координації між державними органами, донорами і приватним сектором.
Короткострокові й довгострокові пріоритети
У короткостроковій перспективі пріоритети такі:
- організувати безпечні коридори для вивезення врожаю з прифронтових господарств;
- мобілізувати додатковий транспорт і фінансові компенсації для фермерів;
- узгодити з іншими областями місця прийому та зберігання зерна.
У довгостроковій перспективі потрібно планувати відновлення елеваторних потужностей або створення альтернативних рішень зберігання, а також розвивати страхування врожаю і логістичні механізми, які могли б працювати в умовах підвищених ризиків.
Херсонська ОВА проводить аналіз потреб прифронтових господарств, аби майбутні програми компенсацій і допомоги відповіли реальним умовам роботи агровиробників у регіоні. Від швидкості й ефективності цих рішень залежить, скільки врожаю вдасться зберегти й вивезти без додаткових втрат.
